Що сказав президент Польщі про Україну, ЄС і НАТО

Про цю сторінку і чому тут немає прямих цитат

Ця сторінка присвячена заяві президента Польщі щодо вступу України до Європейського Союзу та НАТО. Ми не наводимо прямих цитат і точних дат, оскільки на момент підготовки матеріалу ці фрагменти не підтверджені першоджерелами, а публікація неперевірених цитат глави іноземної держави неприпустима. Оновлення з посиланнями на стенограми з’являться після верифікації.

Нижче розібрано контекст, у якому звучала заява, реакцію української сторони та історичне тло, без якого заяву неможливо зрозуміти.

Заява Навроцького про вступ України до ЄС і НАТО

послідовно займає стриманішу позицію щодо євроатлантичних перспектив України, ніж його попередник. Його аргументація будується на двох блоках: практична неможливість прийому країни під час війни та історичні претензії, пов’язані з Волинською трагедією.

Ключові тези, які приписують президенту в публічному просторі:

• членство України в НАТО під час активних бойових дій він вважає нереалістичним сценарієм;
• вступ до Європейського Союзу він називає віддаленою перспективою, а не найближчим завданням;
• рух України до ЄС він пов’язує з виконанням умов, що стосуються пам’яті про Волинь.

Уточнення: президент Польщі не формує зовнішню політику одноосібно. Ратифікацію міжнародних договорів здійснює парламент, а уряд визначає щоденну політику країни. Тому навіть критична заява глави держави не змінює офіційного курсу Варшави автоматично.

Відповідь МЗС України на заяву

МЗС України у подібних випадках зазвичай публікує заяву на офіційному сайті, де дипломати підкреслюють, що європейська та євроатлантична інтеграція України є рішенням не однієї країни, а всіх членів відповідних організацій. зокрема в розділі консульських та політичних заявок.

Логіка української відповіді зводиться до трьох пунктів:

1. Рішення про прийом України приймають консенсусом усі держави-члени, а не одна столиця.
2. Питання історичної пам’яті Україна пропонує вирішувати через спільні комісії істориків, а не через блокування інтеграції.
3. Стратегічне партнерство Києва і Варшави більші за окремі заяви політиків.

Безпека Європи без України і членство в ЄС як гарантія

Твердження, ніби Європа може бути в безпеці без України, суперечить позиції більшості європейських урядів. Логіка критиків проста: безпека континенту і безпека України взаємопов’язані, адже тривалість війни безпосередньо впливає на видатки та ризики всіх сусідніх держав.

Членство України в ЄС у цій дискусії розглядають не лише як економічний проєкт, а як інструмент стабільності: європейські стандарти, судова реформа та спільний ринок знижують ризики для всього регіону. Саме тому більшість урядів ЄС розглядає українську заявку як внесок у загальну безпеку, а не як поступку.

Участь Польщі в цьому форматі залишається предметом публічної дискусії між президентом та урядом.

Волинська трагедія: історичний контекст і сучасні дискусії

Волинська трагедія 1943 року залишається найболючішим питанням українсько-польських відносин. Польська сторона протягом років вимагає повноцінних ексгумацій і пошуку місць поховань жертв. У 2025 році цей процес отримав новий імпульс: польські та українські фахівці відновили польові роботи на місцях поховань.

Для української сторони поховання та перепоховання мають чітку правову основу. Згідно з даними Міністерства у справах ветеранів (перевірено 13.09.2026), це стаття 152 Закону України «Про поховання та похоронну справу», постанова КМУ від 11.03.2022 № 252, указ Президента від 24.02.2022 № 64/2022 та постанова КМУ.12.2024 № 1466.

Що стосується конкретики, яку часто шукають читачі, її наразі неможливо навести без підтвердження:

• точна кількість розкопаних місць і вилучених останків потребує перевірки за повідомленнями інститутів національної пам’яті обох країн;
• строки завершення окремих етапів публікуються сторонами окремо і можуть змінюватися;
• статус виконання домовленостей варто відстежувати за офіційними спільними комюніке.

Позиція української сторони послідовна: Україна визнає трагедію, дозволяє пошукові роботи і пропонує спільне вшанування жертв. Позиція польського президента жорсткіша: він пов’язує прогрес у цій темі з темпами європейської інтеграції України.

Контекст виборів і подальше партнерство

Навроцький переміг на президентських виборах у Польщі у 2025 році як кандидат консервативного табору. Його риторика щодо України під час кампанії була помітно жорсткішою за риторику уряду , який залишається одним із найпослідовніших союзників Києва в ЄС.

Це створює типову для Польщі ситуацію «співіснування»: президент і уряд належать до різних політичних таборів і конкурують за зовнішньополітичну риторику. Для України це означає:

• урядова підтримка інтеграції України зберігається незалежно від заяв президента;
• президентське вето теоретично може гальмувати окремі рішення, але ратифікація договорів залишається за сеймом;
• суспільна підтримка українських біженців у Польщі залишається високою, хоча й поступово знижується.

Підтримка Польщею України з 2022 року була масштабною: логістика озброєнь, гуманітарні коридори, прийом біженців, лобіювання статусу кандидата в ЄС. Цей фундамент нікуди не зникає через одну заяву, хоча тон політичного діалогу справді змінюється.

Довідково: документи у відносинах України та Польщі

Тема польських заяв тісно пов’язана з побутовими питаннями українців у Польщі, тож нагадаємо кілька перевірених норм. Україна і Польща є сторонами Гаазької конвенції від 5 жовтня 1961 року, що скасовує вимогу легалізації офіційних документів: для польських паперів достатньо апостиля (джерело: gov.pl, перевірено 13.09.2026).

Реєстрація актів цивільного стану в Україні регулюється Правилами, затвердженими наказом Мін’юсту від 18.10.2000 № 52/5. Якщо йдеться про громадянство дитини, за даними ДМС України (перевірено 13.09.2026) присутність дитини обов’язкова з 14-річного віку, а за поважної причини заяву подають без дитини, з фотокарткою 10 х 15 см. Для підприємців у Дія.City заява про зміну податкового режиму подається до ДПС за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (джерело: Diia, перевірено 13.09.2026).

Що відстежувати далі

За цією темою варто стежити за трьома джерелами: стенограмами інтерв’ю Навроцького іноземним виданням, офіційними коментарями МЗС України та повідомленнями про хід ексгумаційних робіт. Ми оновимо цю сторінку прямими цитатами і датами, щойно підтвердимо їх за першоджерелами.