Афідевіт чи заява

Що таке афідевіт і для чого він потрібен

Афідевіт, це письмова заява особи, у якій вона підтверджує певні факти підписом під присягою, а підпис посвідчує нотаріус. В англо-саксонській правовій традиції такий документ фактично замінює усне свідчення: заявник бере на себе відповідальність за правдивість кожного слова.

Для чого потрібен афідевіт на практиці? Іноземні органи, реєстраційні служби, посольства, імміграційні відомства, часто не мають доступу до українських реєстрів. Тому вони просять саму людину письмово підтвердити факт, наприклад сімейний стан, і зробити це в присяжній формі, яка має юридичну силу за кордоном.

Загальний порядок отримання документа в Україні зібрано в огляді довідки про несудимість.

Чим афідевіт відрізняється від заяви: порівняльна таблиця

Головна різниця, у природі документа. Заява фіксує волевиявлення («прошу», «даю згоду»), а афідевіт, повідомлення фактів під присягою. Саме тому іноземні інстанції нерідко відхиляють звичайну заяву: їм потрібна присяжна форма з відповідальністю заявника.

Критерій	Афідевіт	Нотаріальна заява
Хто складає	Заявник або нотаріус за його словами	Заявник або нотаріус
Присяга	Обов’язкова	Не передбачена
Зміст	Факти, обставини	Волевиявлення, прохання, згода
Юридична сила за кордоном	Свідчення під присягою	Заява особи
Де приймають	Посольства, імміграційні органи, суди	Переважно українські органи

Якщо іноземний орган у своєму списку документів пише affidavit, statutory declaration або sworn statement, потрібен саме афідевіт. Звичайна заява тут не підійде, навіть із нотаріальним посвідченням підпису.

Види афідевітів і коли який потрібен

Найпоширеніший вид, афідевіт про сімейний стан, який фактично виконує роль заяви про неперебування в шлюбі. Його вимагають органи ДРАЦС-подібних служб за кордоном, коли реєструють шлюб із іноземцем.

Афідевіт для реєстрації шлюбу за кордоном підтверджує, що заявник не перебуває в іншому шлюбі. Український ДРАЦС видає довідки про сімейний стан, але багато країн вимагають саме присяжну форму, тоді нотаріус складає афідевіт на підставі слів заявника.

Афідевіт при працевлаштуванні за кордоном підтверджує досвід роботи, відсутність судимості або інші біографічні факти, які просить роботодавець чи ліцензійний орган. Імміграційні відомства, наприклад IRCC Канади, також приймають присяжні заяви як пояснення чи підтвердження обставин, яких немає в офіційних документах.

Інші типи афідевітів: про тотожність імен у різних документах, про зміну прізвища, про спільне проживання для партнерських віз, про батьківську згоду.

Склад афідевіту: обов’язкові реквізити

Щоб афідевіт прийняли за кордоном, у ньому мають бути:

• паспортні дані заявника (ПІБ, дата народження, паспорт);
• текст присяги, формулювання на кшталт «урочисто присягаю, що викладене є правдою»;
• виклад фактів, які підтверджує заявник;
• дата та власноручний підпис;
• посвідчувальний напис нотаріуса на нотаріальному бланку.

Структура проста: заголовок «Афідевіт», дані особи, присяжна формулювання, перелік фактів за пунктами, підпис, нотаріальний напис. Якщо орган вимагає конкретний шаблон, краще надати його нотаріусу заздалегідь.

Як отримати афідевіт в Україні: покрокова процедура у нотаріуса

Оформлення афідевіту у нотаріуса, процедура особиста: заявник має бути присутнім, бо підпис ставиться під присягою.

1. Зверніться до нотаріуса, який працює з документами для закордонного використання.
2. Покажіть паспорт та документи, що стосуються фактів (свідоцтво про розірвання шлюбу, довідки тощо).
3. Нотаріус складає текст афідевіту або перевіряє ваш проєкт на відповідність вимогам органу.
4. Ви підписуєте документ під присягою в присутності нотаріуса.
5. Нотаріус засвідчує підпис і видає документ на нотаріальному бланку.

Нотаріус посвідчує особу та факт підпису, але не перевіряє достовірність самих фактів, за зміст афідевіту відповідає заявник. Це принципова межа відповідальності, яку варто розуміти до підписання.

Переклад, апостиль та легалізація афідевіту

Документ, складений українською, для іноземного органу потрібен у перекладі. Переклад документів виконує перекладач, а в деяких країнах потрібен присяжний переклад, уточніть вимоги заздалегідь.

Далі, апостиль. Для країн Гаагської конвенції 1961 року достатньо апостиля, який в Україні проставляє Міністерство юстиції України через свої регіональні управління. Апостиль підтверджує підпис і повноваження нотаріуса, а не зміст документа.

Для країн, які не входять до Гаагської конвенції, потрібна консульська легалізація документів, ланцюжок засвідчувальних написів, який проходить через Міністерство закордонних справ та консульство країни призначення. Це довша процедура, і планувати її варто з запасом часу.

Коли легалізація та апостиль неможливі? Якщо країна не є учасницею конвенції і не має домовленостей з Україною, або коли консульство країни призначення в Україні не працює. У таких випадках документи іноді оформлюють через консульство України за кордоном, конкретний шлях залежить від країни, тож його треба узгоджувати з органом, який вимагає документ.

Афідевіт для фізичних і юридичних осіб

Афідевіт, це присяжне свідчення фізичної особи: людина особисто підписує документ під відповідальністю. Від імені юридичної особи афідевіт у класичному розумінні не оформлюють, компанії підтверджують факти іншими документами (витягами, гарантійними листами, рішеннями органів управління).

Якщо іноземний орган вимагає «affidavit» від компанії, зазвичай мається на увазі свідчення її керівника чи уповноваженої особи від власного імені. Таку ситуацію варто окремо узгодити з органом, який вимагає документ, щоб не отримати відмову через неправильну форму.

Як замовити афідевіт онлайн

Повністю дистанційно оформити афідевіт не вийде: підпис під присягою вимагає особистої присутності перед нотаріусом. Але підготувати все можна завчасно, надіслати нотаріусу текст або вимоги іноземного органу, паспортні дані та дані документів, узгодити мову і структуру.

Онлайн зручно також замовити переклад та апостиль після посвідчення: документ можна передати кур’єром, а готовий пакет, отримати поштою. Деталі оформлення нотаріальних документів дивіться на сторінці Нотаріальні заяви.

Сценарій: ви виходите заміж у Польщі, і відділ реєстрації вимагає присяжну заяву про неперебування в шлюбі. Кроки: нотаріус складає афідевіт українською або англійською → ви підписуєте його під присягою → переклад присяжним перекладачем → апостиль Міністерства юстиції → готовий пакет надсилаєте нареченому або берете з собою. Кожен етап займає від одного до кількох днів, тож починайте заздалегідь.

Заява-згода на виїзд дитини

Заява-згода на виїзд дитини за кордон це нотаріально посвідчений документ, яким один із батьків або законний представник дозволяє виїзд дитини без своєї участі. Вона потрібна, коли дитина подорожує з другим батьком, родичем, супроводжуючим чи в складі групи, а також у випадках, коли другий батьківський дозвіл неможливо отримати.

У заяві зазначають дані дитини та супроводжуючої особи, країну (або країни) призначення та строк дії дозволу. Документ складається у нотаріуса, який перевіряє документи батьків і посвідчує підпис. Якщо заява призначена для закордонних органів, її може бути перекладено та апостильовано. У разі відсутності згоди одного з батьків питання вирішується в судовому порядку.

Заява про показники одометра

Заява про показники одометра це документ, у якому власник або користувач транспортного засобу засвідчує фактичний пробіг автомобіля на певну дату. Така заява може знадобитися при розмитненні авто, його реєстрації, продажу, страхуванні або для підтвердження даних у сервісній документації.

У тексті заяви вказують марку, модель і державний номер транспортного засобу, показання одометра на момент складання, дату та обставини фіксації пробігу. Підпис заявника може бути нотаріально посвідчений, щоб документ мав доказову силу, зокрема для використання за кордоном. Якщо заява подається до іноземних установ, зазвичай потрібен переклад та апостиль. Точність зазначених показників важлива, бо недостовірні дані про пробіг можуть спричинити відмову в оформленні або юридичні наслідки для заявника.